29 листопада уся Україна затамувала подих у скорботній хвилині мовчання за втратами, що поніс український народ за часів сталінізму.

    Долучились до неї і учні Скалатського професійного ліцею. Сьогодні ми голосно говоримо про той жах, що перенесли наші предки в ті часи. 20-40 роки ХХ століття були не лише страшним випробуванням, а й знущанням великим над працьовитим і волелюбним народом. 

     На багатих чорноземах України вмирали. Вмирали у полі, на дорозі, під тином. Вмирали поодинці та сімя'ми.  Вмирали цілі села і славні козацькі роди. Голод  забирав тих, хто заради шматка хліба не виривав окрайця з голодних дитячих ротів, не стежив, не доносив на брата, не вмів торгувати совістю.

     Про це не можна було говорити. Голод замовчувався, і за його прилюдне згадування карали. Понад 60 років люди  мовчали. Мовчали та не забували.

     Сьогодні ми маємо власну державу й повинні зробити все, щоб такі страшні уроки ніколи не повторилися.